Головна | Реєстрація | Вхід | RSSП`ятниця, 19.07.2019, 03:55


Меню сайту
Категорії розділу
Виховні заходи [283]Результати [121]
Навчання [132]Оздоровлення [60]
Конкурси [9]Вітання [50]
Дружні сайти
Флешмоб
Шкільні таланти
Опитування 1
В якій соціальній мережі ви проводите більше часу?
Всього відповідей: 429
Опитування 2
Яким, на вашу думку, має бути вчитель?
Всього відповідей: 465

Педагогічна рада 25.02-01.03.13

До уваги педагогів!

з 25.02. - 01.03.2013 року  проводиться Інтернет-педрада.

Просимо Вас взяти участь в Інтернет-педраді:

висловити свою точку зору з проблеми,

записати пропозиції та рекомендації (
http://szosh3.ucoz.ru/forum/6-18-1).


    ПЕДАГОГІЧНА РАДА  

     з 25.02.-01.03.2013 


    Тема заняття: «Діагноз: неуспішність. Причини неуспішності та шляхи її подолання».
   Усі діти від природи прямують до знань, усіх їх можна вчити і по правильно розташованих, міцних,
                                     безпечних сходинах вести кого завгодно на яку завгодно висоту.                                                                                                                                               Я.Коменський    
   Форма проведення: інтернет-педрада
 
   Мета: на основі узагальнення досвіду, вивчення психолого-педагогічної літератури виявити основні причини неуспішності школярів та способи вирішення даної проблеми.
 
   Завдання:

   1.     Виявити основні причини та засоби профілактики неуспішності школярів.
   2.     Визначити шляхи, форми та способи вирішення проблеми неуспішності на різних етапах навчальної діяльності.

   І. Теоретична частина 
 
   1. Ознаки та причини неуспішності. Причини проблем у навчанні.
   2. Шляхи подолання неуспішності школярів
   3. Типові труднощі учасників процесу педагогічної взаємодії в школі.
   4. Система заходів, методів, прийомів щодо реалізації особистісно-орієнтованого підходу до учнів. Педагогічна підтримка учнів із низькою успішністю на уроці.
   5. Виховна робота з учнями з низькою успішністю, спрямована на підвищення рівня успішності.
   6. Організація роботи з батьками учнів із низькою успішністю.  

   ІІ. Практична частина  

   1. Розробити рекомендації щодо попередження низької успішності школярів.

ЛІТЕРАТУРА

   1.  Агапова І. Подолати неуспішність // Завуч – 2003 – березень(№7) – с. 4–5.
   2.  Мотивація невмотивованих: (Заохочення байдужих до навчання учнів) // Директор школи. – 2002. – січень (№3) – с. 9–10.
   3.  Кулик В. Діти з труднощами у навчанні // Шкільний світ. – 2001. – грудень (№45) – с. 2–3.
   4.  Горбунова О. Попередження невстигання учнів (методичні поради вчителям щодо роботи з дітьми, які погано встигають) // Завуч. – 2001. – листопад (№32–33) (дод.) – с. 49–52.
   5.  Фридман Л.М. Как предотвратить неуспеваемость учащихся: Пособие для учителей. // Все для учителя. – 2001 – серпень (№23) (дод.) – с. 13–31.
   6.  Ілляшенко І. Хто вони – ті, що не встигають? // Початкова школа – 1999 – №3 – с. 25–28.
   7.  Терлецька Л. Як подолати неуспішність дитини у навчанні. // Шкільний світ. – 1998 – січень (№2).
   8.  В.С. Цетлин Неуспеваемость школьников и ее предупреждение. – М., «Педагогика», 1977. – 120 с.
   9.   Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. – М., 1960.
   10. Гончарук П.А. Психологія навчання. – К., 1985.
   11. Моніторинг успішності (педрада). Л.Валінкевич // «Завуч», №32, 2009.
   12. Павлютенков Є.М., Штанова В.Є. Технологія навчання школярів різного рівня навчальних досягнень. Частина 1. – Х.: Вид.група «Основа», 2009. – 176с.
   13. Партнерська і продуктивна технології. І.П.Підласий // «Управління школою», №16-18, 2009.
   14. Педрада «Психолого-педагогічні аспекти попередження низької успішності». І.Казначей // «Сучасна школа України», №10, 2009.
   15. Штанова В.Є., Павлютенков Є.М. Технологія навчання школярів різного рівня навчальних досягнень. Частина 2. – Х.: Вид.група «Основа», 2009. – 144с.       
   16. Інтернет-ресурси.




Доповідь
заступника директора з навчально-виховної роботи Хім'як Т.М.

«Причини неуспішності школярів, шляхи її подолання та попередження»


Однією із найбільш гострих проблем сучасної школи, від якої чи не найбільш потерпає наше суспільство, продовжує залишатися проблема розвитку пізнавальної активності і запобігання неуспішності школярів. Доволі часто доводиться спостерігати, як учні ще не закінчивши початкову школу, майже повністю втрачають справжній інтерес до навчання.

Учні з низькою мотивацією часто задовольняються тим, щоб просто позбутися тієї чи іншої роботи.

З’ясовуючи, як саме «запалити мотиваційний вогонь» у невмотивованих учнів, важливо правильно визначити, чому вони не намагаються досягти більшого. Є багато причин цього, серед яких найголовніші такі: Недостатня зацікавленість Учень переконаний, що шкільна робота не є важливою і не має жодного відношення до його життя та інтересів. Страх перед невдачею. Учень боїться опинитися у незручному становищі перед своїми товаришами та вчителем і вважає, що безпечніше, уникнути ризику і навіть не намагатися спробувати виконати роботу на високому рівні. Хибні цінності. Учневі набагато важливіше виглядати перед своїми товаришами «крутим», ніж компетентним й успішним у навчанні. Навчальні проблеми. Учень намагається зрівнятися зі своїми однокласниками, які добре навчаються, однак може легко здатися після невдачі. Недостатнє навантаження. Байдужість до шкільної роботи може бути викликана завданнями, рівень яких нижчий від рівня здібностей учня. Потреба уваги. Учень може намагатися привернути увагу викладача й одержати підтримку від нього, вдаючи безпомічного.

Емоційне перевтомлення. За недостатнім інтересом до навчання чи невмінням зосередитися можуть стояти тривога, перевтомлення чи депресія. Низькі очікування. Низькі академічні очікування батьків чи викладачів можуть зумовити недостатню старанність учня у досягненні успіху. Вираження незадоволення. Низька успішність учня у школі може бути своєрідним актом протесту проти тиску з боку батьків, які вимагають надто високих результатів у навчанні.

 Основні способи виявлення причин неуспішності:

– спостереження за реакцією учнів на труднощі в роботі, на успіхи й невдачі;
– запитання вчителя і його вимоги сформулювати те чи інше положення;
– навчальні самостійні роботи в класі. Під час проведення самостійних робіт учитель одержує матеріал для судження, як про результати діяльності, так і про хід її протікання. Він спостерігає за роботою учнів, слухає й відповідає на їхні запитання, іноді допомагає.

Кожному вчителеві варто подумати над тим, яку він має обрати стратегію і тактику навчання, на які мотиви учіння він буде спиратися: зовнішні чи внутрішні. Звичайно, навчання може здійснюватись (а інколи навіть і доволі успішно) й під впливом зовнішніх факторів. Проте його принциповий недолік полягає в тому, що як тільки заохочення чи покарання послаблюються, а зовнішній контроль зникає, припиняється і саме учіння, оскільки воно втрачає смисл засобу досягнення інших цілей.
Навчання ж, яке ґрунтується на внутрішній мотивації, неминуче пов’язано із наданням учням більшої свободи та відповідальності, з акцентуванням внутрішніх та довільно контрольованих факторів успішності учіння, відчуттів та переживань особистісної причинності в діяльності. Саме таке навчання найбільшою мірою буде сприяти головній своїй меті – розвитку особистості учнів та попередженню їх неуспішності.
З метою профілактики неуспішності на різних етапах уроку учителі школи: Юрєва о.М., Поліщук с.А., РОй а.Ф., Дубенець О.П., Линник О.П., Герасименко В.А., Лесюк С.В., Ланчук Р.В., Гребенюк В.М., Петрук О.М. та ін.. акцентують увагу учнів на певних особливостях навчання.

У процесі контролю за підготовленістю учнів контролюють засвоєння питань, що звичайно викликають в учнів найбільше утруднення; ретельно аналізують й систематизують помилки, які учні допускають в усних відповідях, письмових роботах, виявляють типові для класу й зосередджують увагу на їх усуненні; контролюють засвоєння матеріалу учнями, які пропустили попередні уроки. По закінченні теми або розділу узагальнюють, підводять підсумки засвоєння школярами основних понять, законів, правил, умінь і навичок, виявити причини відставання.

Вчителям школи, які ще не мають певного досвіду роботи під час викладу нового матеріалу необхідно перевіряти в ході уроку ступінь розуміння учнями основних елементів викладеного матеріалу; стимулювати запитання з боку учнів, коли є утруднення в засвоєнні навчального матеріалу; застосовувати засоби підтримки інтересу до засвоєння знань; забезпечувати розмаїтість методів навчання, що дозволяють усім учням активно засвоювати матеріал. В ході самостійної роботи учнів на уроці потрібно підбирати для самостійної роботи завдання з найбільш істотних, складних і важких розділів навчального матеріалу, прагнучи меншим числом вправ, але поданих у певній системі, досягти більшого ефекту; включати в зміст самостійної роботи вправи з усунення помилок, допущених у відповідях і в письмових роботах; інструктувати про порядок виконання роботи; стимулювати запитання до вчителя, коли є утруднення в самостійній роботі. Потрібно вміло надавати допомогу учням у роботі, всіляко розвивати їхню самостійність; навчати вмінню планувати роботу, виконуючи її в належному темпі, та здійснювати контроль.

В ході домашньої роботи забезпечити повторення пройденого матеріалу, концентруючи увагу на найбільш істотних елементах програми, що викликають звичайно найбільше утруднення. Систематично давати домашнє завдання – роботу над типовими помилками. Чітко інструктувати учнів про порядок виконання домашніх робіт, перевіряти ступінь розуміння цих інструкцій відсталими школярами. Погодити обсяг домашніх завдань з іншими вчителями класу, не припускаючи перевантаження, особливо відсталих учнів.

Намагаючись підвищити рівень навчальних досягнень учнів, які не дуже, зацікавлені у навчанні, потрібно пам’ятати, що засоби впливу на них не завжди забезпечать очікувані результати. «Правильний» результат важко спрогнозувати на загальному рівні, оскільки те, що добре впливає на одного учня, не обов’язково буде ефективним для іншого.

Зробити навчання цікавим. Один з шляхів – це розпочати урок із запитання, проблеми чи головоломки, що пов’язані з темою уроку. Інший спосіб – це перетворити тему на таємницю, яка вимагає розкриття. Деякі учні ігнорують навчальні завдання через те, що вони здаються їм нездоланними. Вчителі можуть допомогти цим учням, якщо поділять завдання на менші частини, викладаючи спочатку одну частину і не переходячи до іншої, поки її цілком не буде опановано. Дозволити учням контролювати, що і як вони вивчають. Незацікавлені учні часто виправляються, якщо їм дають право вибору того чи іншого способу опанування теми навчального процесу. Наприклад, учням можна дозволити обирати перелік завдань чи книжки для реферування, а також оцінювати власну роботу.

Важливо пам’ятати, що вмотивованість учня час від часу може змінюватися залежно від предмету, оточення чи стилю викладання. Дитина може неохоче читати художню літературу, але з ентузіазмом займатися математикою. Інший може бути неуважним і незацікавленим протягом лекції, але із захопленням поставиться, до спостерігання за експериментом. Завдання кожного вчителя під час здійснення спроби мотивації невмотивованих учнів полягає, насамперед, у пошуку причини того, що відвертає їх від навчання, а вже потім – у виборі способів подолання цих перешкод і привернення дітей до навчання.


Форма входу

Наші координати
30400, Хмельницька область м.Шепетівка вул.Судилківська,19 телефон/факс: (03840)4-10-05
E-mail: zosh3sh@i.ua
Пошук
Наша кнопка
Гаряча лінія
Цікаві новини
Погода в Шепетівці
Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2019
Безкоштовний хостинг uCoz
%