Головна | Реєстрація | Вхід | RSSП`ятниця, 24.11.2017, 02:16


[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 2 з 2«12
Форум » Учительська » Педагогічна рада » Педагогічна рада 04.01.2017-13.01.2017 р.
Педагогічна рада 04.01.2017-13.01.2017 р.
irinademyanchuk2010Дата: Четвер, 12.01.2017, 19:46 | Повідомлення # 6
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 1
Статус: Offline
Аспекти педагогічної діяльності класного керівника.


У роботі вчителя є важка, але дуже важлива місія - бути класним керівником. Класний керівник - це найближчий і безпосередній вихователь, і наставник учнів. Він організовує і спрямовує виховний процес у класі, об'єднує виховні зусилля вчителів, батьків і громадськості, відповідає за організацію виховної роботи в своєму класі. Напрями навчальної і виховної діяльності класного керівника повинні містити в собі таку діяльність, яка має бути спрямована на забезпечення процесу розвитку особистості кожної дитини. Напрями навчальної діяльності класного керівника передбачають контроль за відвідуванням, перевірку щоденників, роботу з учнями та роботу з вчителями -предметниками. Розглянемо зміст вищеперелічених напрямів діяльності детальніше. Контроль завідвідуванням учнями навчальних занять організований у шкільних підрозділах, що перевіряються, шляхом щоденного обліку учнів, які відсутні на заняттях, у спеціальних журналах, а також на відповідних сторінках класних журналів. Класні
керівники зясовують причину відсутності учнів на заняттях, збирають,систематизують та зберігають протягом навчального року медичні довідки та письмові пояснення батьків або осіб, які їх замінюють, про причину відсутності
учня.
Перевірка щоденників.  Щоденник повинен перевірятися класним керівником 1 раз на тиждень.  Учні повинні чітко знати вимоги, які висуває класний керівник до ведення щоденника.  Щоденник учня повинен відображати результати його навчальних досягнень без акценту на особисті якості учня.  Щоденник учня повинен відображати активність участі учня в житті класу і результативність його участі в шкільному житті.
Робота з учнями. Діяльність класного керівника зазвичай починається з вивчення класу і кожного учня окремо.Успіх навчальної діяльності класного керівника багато в чому залежить від глибокого проникнення його у внутрішній світ дітей, від розуміння їхніх переживань і мотивів поведінки.Вивчення учнів даєпотрібні результати за умови, якщо воно відповідає низці вимог: Вивчення учнів служить підвищенню якості їх виховання і навчання. На основі систематичного вивчення можна творчо підійти до вибору найбільш ефективних форм і методів виховного
впливу на первинний колектив і на окремих його членів. Важливо організувати виховну роботу з учнями з урахуванням їх особливостей.  Вивчення учнів поєднується з виховним впливом на них. Класний керівник "проектує" розвиток позитивних якостей і подолання негативних рис у характері та поведінці школярів. Вивчення проводиться планомірно ісистематично.  Вивчення учнів проводиться в природних умовах їх життя і діяльності.  При вивченні класний керівник користуєтьсярізноманітними методами і прийомами. Важливо на основі вивчення помітити шляхи
подолання негативних якостей і закріплення позитивних рис у характері і поведінці школяра.  Вивчення передбачає ознайомлення з умовами життя і побуту. Таким чином, дотримання перерахованих вимог значно підвищить ефективність вивчення учнів.
Класний керівник здійснює вибір форм роботи з дітьми. Можна розділити форми за видами діяльності:
- навчальна, трудова, спортивна, художня; за способом впливу - безпосередня і опосередкована. За часом проведення форми можна розділити на: - короткочасні (від декількох хвилин до декількох годин); - тривалі (від кількох днів до кількох тижнів); - традиційні (регулярно повторювані).
За кількістю учасників форми можуть бути: - індивідуальні(вихователь - вихованець);-  групові (вихователь -група дітей); - масові (вихователь -кілька груп, класів).
Індивідуальні форми пронизують всю позаурочну діяльність, спілкування педагогів і дітей. Вони діють у групових та колективних формах. До них відносяться:бесіда, консультація, обмін думками, виконання спільного доручення, надання індивідуальної допомоги у конкретній роботі, спільний пошук вирішення проблеми, завдання. Перед педагогами в індивідуальних формах роботи стоїть одне з найважливіших завдань: розгадати учня, відкрити його таланти. До групових форм роботи можна віднести: творчі групи, органи самоврядування. У цих формах педагог
проявляє себе як рядовий учасник або як організатор. Головне його завдання - з одного боку, допомогти кожному проявити себе, а з іншого - створити умови для отримання в групі відчутного позитивного результату.До колективних форм роботи педагогів зі школярами відносяться конкурси, спектаклі, концерти та інші.
Робота класного керівника з учителями-предметниками.
Класний керівник  і вчителі-предметники забезпечують цілісність, цілеспрямованість педагогічного процесу в класі. У роботі з учнівським колективом та окремими учнями всі педагоги вирішують спільні освітні та виховні завдання: розвиток пізнавальної активності, творчих здібностей, самостійності, відповідальності. Ефективність цієї роботи багато в чому залежить від узгодженості дій педагогів, які працюють з учнями конкретного класу. Кожен педагог зацікавлений у професійному та виховному результаті, який можна підвищити, якщо об'єднати свої зусилля з діями колег.
Центром цієї координації та організації навчально-виховного процесу є класний керівник, який у взаємодії з учителями-предметниками вирішує наступні завдання:- вивчення особистісних особливостей педагогів, їх можливостей в організації виховної роботи з дітьми; - вивчення особливостей викладацької діяльності вчителя його контактів, відносин з дітьми; - регулювання відносин міжвчителями класу, між вчителями та дітьми, між педагогами та батьками;- визначення загальних цілей, організація спільної діяльності по їх досягненню; - доцільне використання можливостей педагогів в організації виховної роботи з дітьми та батьками.
Класний керівник організовує роботу всіх вчителів з обґрунтування загальних цілей і завдань в роботі з окремими учнями, визначення шляхів, основних педагогічних засобів, що забезпечують досягнення побаченого, приваблює вчителів класу до позанавчальної виховної роботи, координує дії педагогів у проведенні навчальних занять, у роботі з колективом і окремими учнями. Основу взаємодії класного керівника та вчителів класу складають: - взаємна інформованістьпро дітей, їхніх взаємин, про організацію і результати навчально-виховного процесу; - взаємодопомога, взаємна підтримка у вирішенні складних проблем; - зацікавленість в успішній роботі класу і кожного учня; - спільний пошук шляхів вирішення педагогічних проблем, спільні зусилля, спільна робота з реалізації намічених завдань; - спільний аналіз проведеної роботи, розв'язуваних педагогічних проблем, отриманих результатів; - спільне визначення перспектив у роботі класним колективом, окремими учнями.
Класний керівник організовує вивчення учнів їх освітніх можливостей, вихованості. Разом з вчителями він може складати і оформляти різні діагностичні карти. Оцінка ряду навчальних здібностей у дітей здійснюється батьками та вчителями.Класний керівник знайомить вчителів з результатами вивчення дітей і класного колективу, залучаючи і класний колектив, і вчителів, які працюють у класі, до обговорення програми педагогічної допомоги дитині і його сім'ї. Він організовує спільно з вчителями-предметниками пошук засобів, способів, що забезпечують успішність дитини в навчальній діяльності, її самореалізацію на уроці і в позаурочний час. Класний керівник систематично інформує вчителів про динаміку розвитку дитини, її труднощі й досягнення, про зміну ситуації в сім'ї. Класний керівник регулює ставлення вчителів і батьків дитини. Він інформує педагогів про стан вихованця, особливості сім'ї, організовує зустрічі батьків з вчителями-предметниками з метою обміну інформацією, надання допомоги батькам в організації домашньої роботи з учнями.
Однією з форм взаємодії класного керівника та вчителів-предметників, які забезпечують єдність дій і сприяють виробленню єдиних підходів до виховання дитини, є педагогічний консиліум. Тут формується всебічний погляд на дитину. Всі, хто працює з учнем, отримує інформацію про його психічний, фізичний, розумовий розвиток, його індивідуальні здібності. Педагоги аналізують результати спостережень за учнем, обмінюються інформацією, розподіляють функції в роботі з дитиною.Основною формою роботи звчителями-предметниками є індивідуальні бесіди. Важливо проводити такі бесіди як спільні роздуми, спільний пошук вирішення тієї чи іншої проблеми.Напрями виховної діяльності. Виховна діяльність як класного керівника складна й багатогранна. Завдання виховної діяльності визначаються загальними завданнями виховання та конкретними умовами життя класу.Організація і виховання класного учнівського колективу. Згуртовуючи учнів у дружний і цілеспрямований колектив, створюються передумови для успішного розв'язання навчально-виховних завдань.
Виховні години спрямовані на пізнання себе, своїх сильних та слабких рис, моральних якостей та розвиток позитивного самовідношення: - «Вихованість як важливариса особистості», «Що таке справжня дружба», «Можна і не можна»(профілактика шкідливих звичок), «Пізнай себе. Я іморальні якості», «Пізнай себе. Я і мійхарактер», «Велика радість творити добро», «Пізнай себе, щоб добре навчатися».
Координація виховної діяльності учителів.
Класний керівник покликаний координувати й спрямовувати виховну роботу вчителів свого класу. У класі повинен діяти колектив педагогів з єдиними вимогами до учнів, з індивідуальним підходом до них.
Робота з батьками учнів. Батьки - найбільш зацікавлені в навчанні й вихованні дітей. Спілкування з батьками на зборах, засіданнях батьківського комітету відбувається регулярно. Класний керівник намагається встановити індивідуальний контакт з кожною родиною, також з'ясовує загальну та педагогічну культуру сім'ї, умови життя учня, консультування щодо вимог до дитини, обговорення відхилень у її поведінці, вжиття необхідних
заходів щодо їх запобігання, залучення батьків до участі в роботі школи тощо.
Таким чином, визначення напрямів навчальної і виховної діяльності зосереджує увагу класного керівника на тих ділянках роботи, які в тісному поєднанні створюють можливості для самореалізації учнів.


ВЧИТЕЛІ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ:Дем'янчукІ.О., ДідикЮ.В.
 
NIДата: Четвер, 12.01.2017, 21:34 | Повідомлення # 7
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 2
Статус: Offline

Виступ на педагогічну раду «Завдання психолого-педагогічної діагностики дітей, здатних до проявів девіантної поведінки»

Важковиховуваність з одного боку зумовлена проблемами взаємодії підлітка з найближчим соціальним оточенням, а з іншого — проявляється в них. Тому вивчення цього феномену буде неповним без дослідження конкретних соціальних умов формування особистості підлітка. 3 цією метою проводиться педагогічна діагностика, яка покликана з'ясувати:
•                    виховні можливості сім'ї та учнівського колективу;
•                    причини виникнення важковиховуваності, несприятливіумови, що підтримують її;
•                    позитивні якості підлітка, на які необхідно покластися уперевихованні;
•                    типове і своєрідне у духовному світі підлітка;
•                    рівень його педагогічної занедбаності.
Вивчення виховних впливівсім'ї передбачає:
1. Уточнення складу, культурних, матеріальних та побутових умов сім'ї. Визначення соціальної спрямованості сім'ї. У цьому відношенні сім'я може бути:
•                    соціальною за духом та змістом;
•                    з правильним ставленням до суспільства, але з порушеними внутрішніми взаєминами;
•                    з егоїстичними установками;
•                    з асоціальними установками;
•                    з конфліктними взаєминами.
2.                  Оцінка педагогічної атмосфери сім'ї, а саме:
•                    сімейні взаємини, їх характер, зміст, стиль і тонсімейного життя;
•                    поєднання поваги, любові, вимог до дитини;
•                    з'ясування наявності проблем та труднощів у сімейномувихованні;
•                    визначення ставлення дитини до сім'ї (кого любить і защо, з ким рахується, які сімейні обов'язки виконує, як ставиться до братів та сестер);
•                    наявність помилок у вихованні, зокрема:
•                    відсутність поглядів на виховання;
•                    низька педагогічна культура батьків;
•                    відсутність в сім'ї трудової атмосфери;
•                    сліпа любов чи навпаки — байдужість до дітей.
3.                  Вивчення сімейних традицій, звичаїв, прав та обов'язківкожного члена сім'ї. Збір інформації про історію її розвитку.
4.                  Діагностика типу сім'ї
Діагностика виховного впливушколи передбачає:
1.                  Визначення провідних педагогічних установок, які склалисяв педагогічному колективі. Наявність/відсутність єдиної педагогічної думки та творчого підходу до організації педагогічного процесу.
2.                  Встановлення внховних можливостей учнівськогосамоврядування та різних видів діяльності школярів (гуртки і Т.Д.).
3.                  Оцінка результатів роботи школи у напрямку вихованняпровідних особистісних якостей підлітка — колективізму, працьовитості, чесності, нетерпимості до аморальних вчинків, самостійності, людинолюбства, почуття гідності й совісті.
4.                  Констатація наявності педагогічних помилок вчителів,батьківського активу, активу учнів, зокрема:
•                    роз'єднаності у діяльності педагогів;
•                    збільшення числа прогулів у школі;
•                    невірного підходу до важковиховуваності;
•                    невміння досліджувати духовний світ підлітка;
•                    педагогічної безтактності.Вивчення виховних можливостейпервинного колективумає на меті складання загальноїпсихолого-педагогічної характеристики первинного колективу за наступною схемою:
1.                  Спрямованість колективу (інгереси, потреби учнів, цілі,завдання колективу, духовні цінності).
2.                  Зрілість суспільної думки: наявність єдиних критеріїв дляоцінки діяльності один одного, ефективність впливу на думку учня з боку
більшості, спільність ідеалів, наявність хибних ідеалів та помилкових поглядів.
3.                  Співвідношення офіційної та неофіційної структуриколективу.
4.                  Організованість колективу: наявність/відсутністьзгуртованості, взаємодопомоги; особливості міжособистісних взаємин.
5.                  Наявність традицій.
6.                  Охоплення учнів дорученнями, чергування керівництва іпідлеглості.
7.                  Статус особистості важковиховуваного в колективі заданими соціометрії.
Вивчення важковиховуваного підлітка передбачає:
Діагностику провідної лініїаморальної поведінки, яка має на меті визначити три моменти:
1)                 який недолік об'єднує всі негативні прояви особистості:•                    спотворена спрямованість особистості;
•                    комплекс антисоціальних потреб, що визначає мотив та ціліповедінки;
•                    комплекс об'єднаних егоїзмом негативних якостей,наявність яких служить швидкому задоволенню аномальних потреб;
2)                 на скільки підліток чинить опір педагогічному впливу, якдо нього ставиться:
•                    активно-вороже;
•                    пасивно-байдуже.
3)                 співвідношення позитивних та негативних аспектівособистості підлітка.Для з'ясування зазначенихобставин використовуються методи психолого-педагогічноїдіагностики, зокрема, спостереження та бесіда. Цілісний аналіз результатівпсихолого-педагогічного обстеження повинен бути спрямований на вирішення наступних питань:
•                    які психологічні механізми лежать в основі формування важковиховуваності;
•                    якою є структура особистості підлітка (спрямованість,інтереси, потреби, цінності, ставлення до себе та до інших, здатність до саморегуляції);
•                    на які збережені сторони особистості можна спиратись підчас корекції;
•                    які соціальні умови сприяють, а які перешкоджаютьефективності корекційної роботи?Ha основі психолого-педагогічногообстеження на підлітка складається характеристика з зазначенням історії психічного розвитку, причин та механізмів важковиховуваності, особливостей особистості, соціальних зв'язків, а також тих цінностей та властивостей індивіда, які можна використати у корекційній роботі. Від точності та глибини діагностичної інформації залежить ефективність психолого-педагогічного впливу.


Поліщук С.А., вчитель початкових класів
 
tatyanaokunevich0976Дата: Четвер, 12.01.2017, 23:01 | Повідомлення # 8
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 1
Статус: Offline
Виступ на педагогічну раду: "Аспекти педагогічної діяльності класногокерівника"

    У роботі вчителя є важлива місія – бути класним керівником. Класний керівник – це найближчий і безпосередній вихователь, і наставник учнів. Він організовує і спрямовує виховний процес у класі, об'єднує виховні зусилля вчителів, батьків і громадськості, відповідає
за організацію виховної роботи в своєму класі. Завдання і функції класного керівника визначають основні напрями, зміст, методи і форми його роботи. Практика роботи у школі показує, що найважливішим аспектом педагогічної діяльності класного керівника є:
1.Вивчення особистості учня;
2.Створення і виховання учнівського колективу;
3.Розвиток талантів, розумових і фізичних здібностей учнів, формування у них
високої пізнавальної культури, організація змістовного дозвілля школярів;
4.Створення необхідних умов для фізичного розвитку вихованців, збереження та
зміцнення їхнього здоров'я;
5.Підготовка школярів до господарсько-трудової діяльності;
6.Робота з учителями;
7. Взаємозв'язок з сім'єю, робота з батьками учнів;
8.Співробітництво з позашкільними навчально-виховними закладами, громадськістю,
різноманітними громадськими організаціями.
9.Планування класним керівником виховної роботи з дітьми, ведення потрібної
документації.
Підготувала Т.П.Окунєвич, вчитель образотворчого мистецтва.


Повідомлення відредагував tatyanaokunevich0976 - Четвер, 12.01.2017, 23:07
 
mayha30Дата: П`ятниця, 13.01.2017, 15:06 | Повідомлення # 9
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 4
Статус: Offline
Для визначення особливостей девіантної поведінки я  використовую низку методів, серед яких слід відзначити, насамперед, спостереження. Як відомо, спостереження в психології полягає у фіксації проявів психічних явищ у поведінці на основі їхнього безпосереднього сприйняття.
   Предметом спостереження є вербальні і невербальні акти поведінки у певних ситуаціях. Це, насамперед, мовна діяльність (зміст, послідовність, тривалість, частота, спрямованість, інтенсивність), експресивні реакції(виразні рухи обличчя, тіла), положення тіла у просторі (переміщення, нерухомість, відстань, швидкість, напрямок руху), фізичні контакти (торкання, поштовхи, удари, передачі, спільні зусилля). Користуючись саме такими актами спостереження, я впливаю на поведінку дитини та на її інтелектуальний й особистісний розвиток. Таким чином досягаю динаміки у
вихованні особистості, виразності психічних станів.


Підготувала М. М.Маліновська вчитель фізики та інформатики


Додано (13.01.2017, 15:06)
---------------------------------------------
При діагностиці корекційної роботи з батьками ми пропонуємо звернути увагу на енергію, рухову активність і вираження емоцій дитини. 

 1. Неспокійні рухи в кистях і стопах. Сидячи на стільці, корчиться, звивається. 
 2. Не може спокійно сидіти на місці, коли цього від нього вимагають. 
 3. Легко відволікається на сторонні подразники. 
 4. Насилу чекає своєї черги під час ігор і в різних ситуаціях в колективі (на заняттях, під час екскурсій і свят). 
 5. На питання часто відповідає, не замислюючись, не вислухавши їх до кінця. 
 6. При виконанні запропонованих завдань випробовує складнощі (не пов'язані з негативною поведінкою або недостатністю розуміння). 
 7. Насилу зберігає увагу при виконанні завдань або під час ігор. 
 8. Часто переходить від однієї незавершеної дії до іншої. 
 9. Не може грати тихо, спокійно. 
 10. Балакучий. 
 11. Часто заважає іншим, пристає до оточуючих (наприклад, втручається в ігри інших дітей). 
 12. Часто складається враження, що дитя не слухає звернену до нього мову. 
 13. Часто втрачає речі, необхідні в дитячому садку, школі, вдома, на вулиці. 
 14. Інколи здійснює небезпечні дії, не замислюючись про наслідки, але пригод або гострих відчуттів спеціально не шукає (наприклад, вибігає на вулицю, не озираючись по сторонах). 
  Якщо дитина дійсно виявляє гіперактивність, для того, щоб розробити корекційні заходи, батькам необхідно з'ясувати можливі причини гіперактивного поведінки дитини. 

                                             Підготували А. Ф. Рой, Г. С. Адамець вчителі зарубіжної літератури




Повідомлення відредагував mayha30 - П`ятниця, 13.01.2017, 11:06
 
Форум » Учительська » Педагогічна рада » Педагогічна рада 04.01.2017-13.01.2017 р.
Сторінка 2 з 2«12
Пошук:


Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz