Головна | Реєстрація | Вхід | RSSП`ятниця, 24.11.2017, 02:15


[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 2 з 3«123»
Форум » Учительська » Педагогічна рада » Педагогічна рада 03.12-09.12.2013 р.
Педагогічна рада 03.12-09.12.2013 р.
IrinkaДата: Понеділок, 09.12.2013, 20:09 | Повідомлення # 6
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 1
Статус: Offline
Чи погоджуєтесь ви з висловом «Мудрість влади педагога – це велика творчість і праця над собою»?

«Яке це щастя – на урок іти, як напобачення,Іскільки років викладаєш ти – не має значення.В твоєму серці хвилювання вир: Як зацікавити, щоб в кожному слові – доброта і мир. Щоб не злукавити, так розповісти, щоб забило дух словами чистими. Щоб тільки правду, Щоб  почався рух думок до істини. А. С. Макаренко,неодноразово підкреслював: «Майстром може стати кожний, якщо йому допоможуть і якщо він сам працюватиме»; «Кожен з вас педагогів, буде неодмінно майстром, якщо не покине своєї справи, а наскільки він оволодіває майстерністю, - залежить від власної наполегливості».Для мене робота над собою – необхідна передумова набуття і збереження професіоналізму. Це цілеспрямований процес, він є продовженням професійного виховання, коли я з
об’єкту виховного впливу перетворююся на суб’єкт організації власної життєдіяльності: самостійно обираю мету самовдосконалення, постійно аналізую
здобутки професійного зростання, займаюся самоосвітою.З чогопочинається самовиховання вчителя? Мабуть з усвідомлення різниці між уявленням
про себе як професіонала і реальними можливостями.Я вважаю, щомотивом роботи над собою є розуміння невідповідності між «Я - реальним» та «Я
ідеальним».Самопізнання якпроцес цілеспрямованого отримання інформації про розвиток якостей своєї особистості – складна психологічна дія, якої треба спеціально вчитися.«Пізнай себе – іти пізнаєш світ», говорили древні, підкреслюючи важливість і складність цього процесу.Самоаналіз –аналіз свого внутрішнього світу, своєї діяльності полягає у зіставленні того, що планувалося, з тим, що зроблено або могло бути зроблено, у виділенні окремих рис, якостей для докладного вивчення.Здійснюючи самоаналіз,я критично дивлюся на себе: аналізую успіхи спілкування в школі, беру до уваги свій попередній досвід, дивлюся на себе очима своїх учнів, їх батьків, колег.На підставісамоаналізу формується самооцінка, що містить поряд із знанням про себе власну оцінку своїх здібностей, моральних якостей і вчинків.Початоксамовиховання вчителя можливий за умови, коли у нього виникає потреба у самовдосконаленні. Професійний ідеал у зіставленні з розумінням своїх можливостей стимулює до вдосконалення. Обмірковуючи свій шлях до ідеалу, я аналізую поелементно свої реалії, обираючи для активного впливу ті риси професійного обличчя, які потребують розвитку. Так, зробившивисновок на підставі аналізу, що найневідповіднішою рисою у моїй професійній
характеристиці є невпевненість у собі, яка дестабілізує поведінку на людях, гальмує активність, я усвідомлюю, визнаю цю рису в собі і відчуваю своє
ставлення до поведінки, обтяженої невпевненістю. Самопрогнозування як вироблення установки на самозміну накреслює картину зміни моєї поведінки і
ставлення. Все це є поштовхом до послідовної роботи над собою: пошуку шляхів, засобів самовиховання та організації досвіду опанування різними прийомами
подолання негативного стану.
Копітка роботанад собою дає мені можливість у подальшому виробляти свій власний ідеальний стиль педагогічної діяльності як ознаку творчого рівня педагогічної діяльності  як ознаку творчого рівня педагогічної можливості.

Вчитель початкових класів Дем'янчук І. О.


Повідомлення відредагував Irinka - Понеділок, 09.12.2013, 20:10
 
Irina_Mix007Дата: Вівторок, 10.12.2013, 09:49 | Повідомлення # 7
Рядовий
Група: Администраторы
Повідомлень: 11
Статус: Offline
Підвищення ефективностінавчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання
різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі методів навчання, а також
від активізації всього навчального процесу. Традиційне тлумачення терміну
“методи навчання” є таким: це “упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності
вчителя й учнів, спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань”.
На практиці буває важковизначити чіткі межі між різними методами
навчання: вони перетинаються,
доповнюють один одного, складаються в комплексний “пакет”, систему прийомів, за
допомогою яких педагог і учні реалізують поставлені цілі. Вибір методів
навчаннязумовлений цілями навчання; змістом навчального матеріалу та
специфікою
предметної області; темпом та терміном процесу навчання; стилем навчання та
рівнем педагогічної майстерності педагога; дидактичним та матеріально-технічним
забезпеченням процесу навчання; рівнем підготовки учнів. Кожен з
методівнавчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх
застосування
визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних
рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Педагог
самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі
свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою
максимальної ефективності процесу навчання. При плануванні
конкретнихуроків обов’язково враховую, що будь-який метод навчання має
тією чи іншою міроюзабезпечувати: активну участь учнів упроцесі
навчання; встановлення зворотногозв’язку в системі “педагог–учень”;
можливість застосуваннянабутих навичок і знань в реальних життєвих та
навчальних ситуаціях; розвиток цільовихнавичок поведінки (самостійної
творчої діяльності, роботи в малих групах); мотивацію учнів допідвищення
ефективності своєї діяльності на заняттях і в реальних ситуаціях;
можливість отримуватизнання на груповому та індивідуальному рівнях. У
процесі навчаннянайбільш доцільно, на мою думку, використовувати ті
методи, при яких, в учнів розвивається бажання дотворчої, продуктивної
праці; учні прагнуть до активних дій, досягають успіхів і
мотивують власну поведінку; відпрацьовуються моделі поведінки, необхідні для
успішної професійної чи підприємницької діяльності. Цим вимогам
найбільшвідповідають інтерактивні методи навчання Слово “інтерактив”
(пер. з
англійської “inter” – “взаємний”, “act” – діяти) означає взаємодіяти.
Інтерактивний метод – це спосіб взаємодії через бесіду, діалог.
Інтерактивне навчання –це навчання в режимі діалогу, під час якого
відбувається взаємодія учасників
педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних
завдань, розвитку особистісних якостей учнів. Ці методи
передбачаютьфронтальну роботу учнів та роботу малими групами. Найбільш
ефективні результати
можна отримати при організації роботи учнів малими групами. Практика показує, щопри використанні інтерактивних
методів роботи, учні запам’ятовують: 80% того, щовисловлювали самі; 90%
того, що робилисамі. Поліпшується не тількизапам’ятовування матеріалу,
але і його ідентифікація, використання у
повсякденному житті. Використання інтерактивних методів навчання в малих групах
сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність,
співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси і
т.д. Останнім часом учителізмушені частіше зосереджуватися на
граматиці, готуючи учнів до складання
іспитів до вузів, а це призводить до обмеження можливостей формування в учнів
усних мовних навичок та вмінь. Працюючи в групі, учні виконують кожен своє
завдання, за методом «Джигсоу»,спілкуються і виконують ряд вправ.  При цьому граматичні явища
перестаютьсприйматися як щось відокремлене від власне акту комунікації, а
граматичні
вправи перестають бути нецікавим і нудним маніпулюванням граматичними формами.Використовуючи активніформи
навчальної діяльності, можна змінювати підходи до наочності: вона
повинна
містити елемент роздуму, на основі якого учні самостійно опрацьовують матеріал.
Висловлювання учня як продукт такої організації навчання буде результатом його
думки й рук. І це, на моє глибоке переконання, є найважливішим досягненням, бо
лише покоління, яке здатне відійти від механічного репродукування, матиме сили
зробити новий крок у політиці та економіці. Жоден із нас не може передбачити
проблем, що випадуть на долю дітей у майбутньому. Безумовно, вони повинні
багато знати, але в умовах інформаційних технологій необхідно навчити дитину
вчитися самостійно, самостійно здобувати знання, орієнтуватися на використання
здобутих знань у повсякденному житті. А інтерактивні методи навчання на уроках української
мови та літератури виховують особистість і готують її до реального життя.  Проте, технології інтерактивногонавчання не можна розглядати як
самоціль. Їх не можна також абсолютизувати.  Вони потребують серйозної
підготовки педагогаі учнів, Головне – створення в аудиторії атмосфери
співробітництва,
порозуміння, доброзичливості,  реалізаціяособистісно орієнтованого навчання. Очевидно, що інтерактивні технології мають
великий потенціал щодо забезпечення пізнавальної активності, саморозвитку та
самореалізації, підвищення якості навчання в цілому.

Вчитель української мови та літератури О.М. Юр’єва
 
sonДата: Середа, 11.12.2013, 10:52 | Повідомлення # 8
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 3
Статус: Offline
Поняття про форми організації навчання 

Форма – спосіб існування і виявлення змісту, його внутрішня організація. Форми належать до діяльнісного компонента процесу навчання і тому тісно пов’язані з
методами. 
Форми організації навчання – зовнішнє вираженняузгодженої діяльності вчителя й учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі.В школі має місце урочна і позаурочна форми навчання, в кожній з якихвикористовується фронтальна, групова та індивідуальна форми організації навчальної роботи (їх ще називають загальними формамиорганізації навчання). Конкретними формами організації навчання є: урок, практикум, семінарські іфакультативні заняття, навчальні екскурсії, співбесіда, індивідуальні та групові консультації, домашня робота учнів (їх ще називають спеціальними формамиорганізації навчання).
Кожна із форм навчання має свою структуру, яка відображає впорядкованістьвсіх її елементів, ознак. Так, для уроку найбільш характерними є такі ознаки: 
дидактична мета, обсяг навчального матеріалу, постійний склад учнів, керівництво з боку вчителя із урахуванням їх індивідуальних можливостей,
послідовність різних видів діяльності вчителя й учнів, оволодіння учнями системою знань, умінь і навичок, регламентований час, певне місце за розкладом.Доцільність застосування тої чи іншої форми визначається конкретноюдидактичною метою, змістом і методами навчальної роботи.
Класифікація форм
організації навчання здійснюється за різними критеріями: кількістю учнів, місцем проведення навчання, тривалістю навчальних занять, дидактичними цілями.За кількістю учнів форми поділяють на колективні, групові,парні та індивідуальні. За місцем проведення навчаннярозрізняють шкільні (уроки, робота в майстернях, лабораторіях, на пришкільній ділянці) і позашкільніформи(домашня робота, екскурсії). За тривалістю навчання розрізняють класичнийурок(45 хв.), урок-пара (90 хв.).
За дидактичними цілями форми класифікують на:формитеоретичного навчання (лекція, факультатив,гурток, конференція),комбінованого навчання (урок,семінар, домашня робота, консультація),практичного навчання (практикуми,праця в майстернях, на пришкільних ділянках). Всі організаційні форми навчання тісно між собою взаємопов’язані: одні вирішують завдання успішного засвоєння знань (урок, екскурсія), інші – забезпечують творче застосування цих знань на практиці (практикуми, виробнича практика). Методи навчання Метод (від гр.methodos) — шлях до чогось, спосіб пізнання. Метод навчання — шлях навчально-пізнавальної діяльності учнів до результатів, визначених завданнями навчання.Процес навчання реалізується шляхом взаємодіїдіяльності учителя (викладання) і діяльності учня (учіння). Учитель здійснює різноманітні спроби, які допомагають учням засвоїти навчальний матеріал, сприяє активізації навчального процесу, учень сприймає, осмислює, запам'ятовує тощо цей матеріал. Метод при цьому виступає як упорядкована взаємодія, співробітництво, партнерство. Це дозволяє зробити висновок про те, що під методом навчання слід розуміти спосіб упорядкованої, взаємозв'язаної діяльності учителя й учнів, спрямованої на досягнення завдань процесу навчання.Методи навчання .є-одним зі найважливіших компонентів навчального процесу. Без відповідних методів діяльності неможливо реалізувати цілі і завдання навчання, досягнути відповідних результатів.У процесі навчання зв'язок методу з іншимикомпонентами взаємозворотний: метод є похідним від цілей, завдань, змісту, форм навчання; водночас він суттєво впливає на можливості їх практичної реалізації.
Навчання прогресує настільки, наскільки дозволяють йому рухатись уперед застосовані методи.У структурі методів виділяються прийоми.Прийом — це елемент методу. Елементи методів є не звичайною сумою окремих частин цілого, а системою, об'єднаною логікою дидактичного завдання. Зокрема, якщо певний спосіб навчання педагог використовує на уроці тільки для того, щоб зосередити увагу на якомусь питанні змісту матеріалу, то цей спосіб відіграватиме роль дидактичного прийому. А якщо спосіб навчання використовується для з'ясування суті питання, для розкриття змісту матеріалу, то це вже буде не прийом, а метод. Метод є способом діяльності, що охоплює весь її шлях. Прийом — це окремий крок, фазова дія в реалізації методу.Метод навчання має дві складові частини:об'єктивну і суб'єктивну. Об'єктивна частина методу обумовлена тими постійними положеннями, які обов'язково присутні в будь-якому методі, незалежно від того, який учитель його використовує. У ній відображені найзагальніші вимоги законів і закономірностей, принципів і правил, а також ціль, завдання, зміст, форми навчальної діяльності. Суб'єктивна частина методу обумовлена особистістю педагога, його творчістю, майстерністю; особливостями учнів, конкретними умовами. Питання про співвідношення об'єктивного і суб'єктивного в методі вирішене не до кінця: одні автори вважають, що метод є лише об'єктивним утворенням, інші, навпаки, — творінням педагога. Безперечним є те, що об'єктивна частина дозволяє дидактам розробляти теорію методів, рекомендувати педагогам шляхи їх ефективної реалізації. З іншого боку, саме методи є сферою прояву високого педагогічного мистецтва.Головне в навчанні не тільки те, щоповідомляється, а й те, як повідомляється...
Найзвичайніші щоденні предмети, які майстерно прищеплюються дитині, для неї у стократ корисніші в майбутньому, ніж високі істини, погано викладені й анітрохи не пристосовані до його понять.              

Підготувала: вчитель хімії Черниш В.В
 
Svitla1070Дата: Середа, 11.12.2013, 14:20 | Повідомлення # 9
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 2
Статус: Offline
З досвіду роботи вчительки індивідуального навчання Анусіної О.А.

Стародавня мудрість говорить: «Учень – це не посудина, яку потрібно заповнити, учень – це факел, який потрібно запалити».Тож коли в мене був клас, я запалювала цей вогник в учнів, які багаточитали, вели читацькі щоденники, були допитливими, розвивали мислення, уяву, пам'ять і досягали хороших результатів. При вивченні нового матеріалу, я завжди підводила учнів до виведення правила, яке вивчалось, на уроці узагальнювали та робили певні висновки.
В даний час я маю індивідуальне навчання на дому. Навчаю ученицю 4класу, інваліда по зору, Продан Дарію, яка має слабку пам'ять, слаборозвинуте логічне мислення. А тому, на кожному уроці я підбираю найефективніші  форми та прийоми навчання. У вигляді казки, легенди, фантазії у доступній формі вивчаємо новий матеріал. Так, наприклад, при вивченні теми «Іменник», я кажу: «Давним давно жив цар. І захотів він дізнатися скільки слів є на світі. Послав своїх слугів по світу. Йдуть вони йдуть, питають, ніхто не знає. Довго вони йшли, аж, одного разу зустріли старенького дідусі. А дідусь був мудрецем. І от, що він сказав: - Багато слів є на світі, всіх їх не перелічити, але всі вони об’єднанні в 10 груп, що називаються частинами мови, першою з яких є іменник, що означає ім’я, тобто, назву предмета і відповідає на питання Хто? Що? До живих предметів ставимо питання Хто?, до неживих – що?»». Читаємо правило з підручника і переходимо до усних завдань. Поглянь навкруг себе і скажи, які іменники є в кімнаті, в портфелі, вшколі, за вікном? Коли учениця зрозуміла матеріал, переходимо до письмових
завдань. Спочатку під керівництвом вчителя, потім самостійно. На наступному уроці даю завдання на картці, серед слів знайти іменники, щоб дізнатися, як
учениця засвоїла матеріал.При вивченні теми «Прислівник», я кажу: - В одному царстві, якеназивається Морфологія жили різноманітні частини мови. Царські слуги оголосили по всьому царству, що чоловіком Морфології стане той, хто доведе, що він найнеобхідніший. От зійшлися всі частини мови у царському дворі. Першому надали слово Іменнику. Він вийшов на середину майдану і почав говорити: - О, прекрасна царівно! Схиляюсь перед Вашою красою і розумом. Моє ім’я  Іменник. Назвали мене так тому, що я надаюназву усьому живому і неживому: я у небі й на землі, у людях, тваринах, рослинах, у житті, у радості, праці, у відпочинку. Я даю Імення усім вам. Я найголовніший! Досить вихвалятися , - вигукнув Прислівник. Ти змінюєш усіх, а янезмінний. Я завжди буваю там, де відбувається дія, куди вона спрямована і коли саме. Я буваю зранку, ввечері, вночі, вчора, сьогодні, завтра, праворуч, ліворуч, зверху, знизу, кожної пори роки, тобто: взимку, влітку, восени, весною. Я найголовніший! Всі зворушливо і зачаровано дивилися на Прислівника. А він продовжував себе вихваляти. При вивченні теми «Подовження звуків», я запитую:-  Що дається людині один раз?(життя). – Запам’ятай, життя пишеться з двома буквами Т.-  А які слова з подовженням є влюдини? В школі? В полі? Влісі? І т.д.Усвідомлено, в доступній формі учениця засвоює навчальний матеріал,визначає вивчені частини мови, пише під диктовку вчителя, непогано читає, з математики правильно називає, записуєшестицифрові числа та виконує дії над ними.
 
Irina_Mix007Дата: Середа, 11.12.2013, 17:17 | Повідомлення # 10
Рядовий
Група: Администраторы
Повідомлень: 11
Статус: Offline
Сучасний урок іноземної мови. Іноземнамова як навчальний предметпосідає важливемісце в системі суспільної освіти в нашій країні. У сучасномусуспільстві,
якомупритаманнийактивнийрозвитокміждержавнихзв'язківу галузікультури, науки,
техніки,виробництва, володінняіноземноюмовоюстаєознакоюосвіченоїлюдини і
обов'язковимкомпонентом підготовкивисококваліфікованогофахівцябудь-якоїгалузі
народногогосподарства. Володінняіноземноюмовоювідкриває доступ до культурних і
науковихцінностейіншихнародів,сприяєвстановленнюділових і культурнихзв'язків з
іншимикраїнами,полегшуєвідносиниміж народами. Особливого
значеннянабуваєнавчанняіноземноїмовитепер,коли
міжнароднізв'язкиУкраїниміцніють.Основнумету в навчанні я бачу в тому, щобзакласти основукомунікативно-мовного та
соціокультурногорозвиткуучнів,
розвинутиїхнюздатністьвикористовуватианглійськумовуяк інструментспілкування в
"діалозікультур", в знайомстві з особливостямижиття та
побутуукраїнців, здуховною спадщиноюУкраїни таїївнеском в світову культуру.На своїх уроках я
постійновикористовуюдодатковіматеріали,щодаєнеобмеженийпростір для
моєїтворчості,
допомагаєздійснюватиіндивідуальненавчаннярізнихгрупучнів.Вивченняанглійськоїмови потребує посидючості та неабиякого терпіння. Як зумовити
зацікавленість?Завждив арсеналі вчителя є щось цікаве, захоплююче. З п'ятого
класу я маюможливість знайомити своїх учнів з розмовними кліше з різноманітної
тематики. Ці клішедопомагають почати урок кожного разу по-новому, зацікавити
учнів, показати їмреальне застосування іноземної мови. Мікродіалоги та вірші
ми використовуємо врольовій грі.При перевірці слів, вивчених учнями і введених
на минулому уроці,я використовую ігри: "Зіпсований телефон",
"Що принісіндієць Джо", "Яке слово мені подобається" та
багато інших, у якідіти з задоволенням грають.Граматична система англійської
мови складна, томудля своїх учнів я розробила граматичні схеми, за допомогою
яких діти вчатьсябудувати речення, ставити запитання та відповідати на них.
Щоб зробити цюроботу менш нудною, я використовую гру "Іподром",
"Пінг-понг",та проводжу змагання "Хто швидше складе речення"
та "Хто більшедізнається інформації".У вивченні багатьох тем я
використовуюпантоміму та міміку. Пантоміма дуже допомагає при вивченні теми
"EverydayLife",коли учень показує дію, а інші його коментують.
Міміка дозволяєтренувати складні місця в діалогах та віршах, що змусить дитину
не просто засвоїтиматеріал, а й долучитися до процесу творчості. Плануючи і
здійснюючинавчально-виховний процес на тому чи іншому етапі. Урок сучасного
вчителя англійськоїмови неможливий без технічних засобів. Звукові посібники
допомагають ваудіюванні, формуванні фонетичного слуху учнів. Ми багато
співаємо, та вчимовірші на уроках етапі, я враховую і передбачаю обидві
сторони: своїнавчальні дії як учителя і навчальні дії учнів. Урок сучасного
вчителя англійськоїмови неможливий без технічних засобів. Звукові посібники
допомагають ваудіюванні, формуванні фонетичного слуху учнів. Ми багато
співаємо, та вчимовірші на уроках Сучасний урок англійської мови характеризується великою
інтенсивністю тавимагає від учнів концентрації уваги, напруження сил. Швидка
втомлюваність на
уроках іноземнихмови викликана специфікою предмета: необхідністю проведення
великої кількостітренувальних вправ.      Для того, щоб досягти
високоїефективності уроку слід враховувати фізіологічні та психологічні
особливості
дітей,плануючи  такі види роботи, які бзнімали втомлюванність. Багаторічний
досвід роботи з дітьми різного віку,
аналіз їх поведінкита рівня засвоєння матеріалу, який вивчається, підказують,  що під час
планування та проведення урокуіноземної мови вчителю просто необхідно включати
багатократні
зарядки-релаксації.Мета таких зарядок-релаксацій – зняти напругу, дати учням
невеличкийвідпочинок, викликати позитивні емоції, гарний настрій, що веде до
кращого засвоєнняматеріалу. Види релаксації можуть бути різного роду: рухи,
ігри, співи,фізкультхвилинки.Слід пам’ятати, що під час проведення релаксації
не потрібно ставитиперед учнями завдання запам’ятовувати мовний матеріал.
Релаксація повинназвільняти учня на деякий час від розумового напруження. Що
стосується початкової школифізкультхвилинки тут просто необхідні не тільки для зміни роду
діяльності. Як
показує мій досвідроботи, 99% учнів в молодших класах  - кінестетики і запам’ятовують вони
тільки урусі, або коли процес запам’ятовування супроводжується дією. Потребують
їх і
учні середньої істаршої школи. Коли учням було задано запитання  «Допомагають чи заважають
фізкультхвилинки науроці?», вони дали наступні відповіді: допомагають подолати
сонливість і
одноманітність уроку - 35%;піднімаютьпрацездатність – 32%;створюють гарний настрій – 20
%;сприяють спілкуванню  - 6 %;заважають уроку – 4 %;обмежують  час
уроку – 3%.Працюю надпроблемою: «Використання  сучасних методівна уроках
англійської мови. Під час уроків, велику увагу приділяю ситуативним
вправам, яківдосконалюють знання, вміння та навички учнів. Активізую пошукову
діяльність учнів,активно застосовую інтерактивні методи навчання.У викладанніанглійської мови в
9- 11 класі я почала використовувати метод проектів, який
базується назагально педагогічних принципах (особистісно-діяльнісний підхід до
навчання,інтегративність, проективність) та принципах навчання іноземних мов
(високакомунікативність, циклічність).Проекти учнів – це самостійно спланована
та реалізованаробота, в якій мовленнєве спілкування вплетене в
інтелектуально-емоційнийконтекст іншої діяльності. Це передбачає визначення
мети кожного урокуне тільки з позиції надбання учнем знань та вмінь, але і з
поглядупрогресивних змін у структурі його особистості. Тому що метою та
завданням програмивпровадження компетентнісно орієнтованого підходу в
навчально-виховнийпроцес є реалізація самодостатньої моделі випускника як
життєздатноїособистості, що прагне до творчої самореалізації та саморозвитку.Застосування
інтерактивних таінформаційно – комунікаційних технологій дає можливість
організувати урокитаким чином, що практично всі учні є активними учасниками
дійства. Кожен маєможливість внести свій індивідуальний вклад у спільну
діяльність, ідеобмін знаннями, ідеями, способами дій. Проходить це в атмосфері
доброзичливості,взаєморозуміння, взаємопідтримки, що дозволяє не тільки
отримувати новізнання, але й розвиває навички пізнавальної діяльності. Застосування
сучасних технологійдопомагає зробити уроки цікавими і незабутніми. У цьому допомагають
мультипрезентації, які створююсамостійно або у тісній співпраці з учнями. На
уроках намагаюсь, створити
психологічнийкомфорт, що допомагає учням подолати страх перед помилками,
вільно приступитидо роботи, орієнтуючись на успіх, а не на уникнення невдач ,
створює необхідніумови для успішного засвоєння навчального матеріалу. Уроки
проводжу у швидкомутемпі. Це дає можливість опрацювати більше матеріалу,
використатизаощаджений час для інформування, використання додаткового
матеріалу,імпровізації, творчого пошуку і не дає учням можливість нудьгувати.На
уроках постійностворюю або стимулюю створення таких ситуацій, в яких
спілкування було бприроднім і в яких учні можуть вживати в реальному
спілкуванні все те,що вони вивчили формально. Найчастіше застосовую такі форми
групової роботи як: «Мозковий штурм», «Обери позицію», «Акваріум», «Коло
ідей», та інші.Учні часто пишуть групові листи, , грають у рольові ігри,
упорядковуютьречення, тексти, готують та презентують проекти та ін. Під час
групової роботи умоїх учнів виникає бажання фантазувати, спілкуватися,
формуєтьсявпевненість у власній значимості. До активної діяльності долучаються
навітьнайпасивніші. Така робота знімає напругу, ліквідує дефіцит спілкування
іноземною мовою.Але, чи ненайцікавішою інтерактивною груповою формою навчання я, як і мої учні,
вважаю
проектну роботу.Цей вид діяльності інтегрує усі чотири види мовленнєвих
навичок, ще йграматику у смисловому контексті; створює умови для підвищення рівня
мотивації завдяки тому, що дітиможуть зробити власний вибір щодо форм і змісту
роботи, використати власний
життєвий досвід ;дає можливість учням вчитися один в одного.  Вчительанглійської мови Гребенюк В.М.
 
Форум » Учительська » Педагогічна рада » Педагогічна рада 03.12-09.12.2013 р.
Сторінка 2 з 3«123»
Пошук:


Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz