Головна | Реєстрація | Вхід | RSSП`ятниця, 24.11.2017, 02:17


[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 3123»
Форум » Учительська » Педагогічна рада » Педагогічна рада 03.12-09.12.2013 р.
Педагогічна рада 03.12-09.12.2013 р.
SvitlaДата: П`ятниця, 06.12.2013, 13:40 | Повідомлення # 1
Рядовий
Група: Администраторы
Повідомлень: 3
Статус: Offline
На сторінці "Методична робота"  у вкладці "Педагогічна рада 03.12-09.12.2013" розміщено план педагогічної ради на тему "Вплив науково-методичної підготовки та професійної майстерності вчителя на результативність навчально-виховного процесу".
Ознайомтеся з доповіддю заступника директора з навчально-виховної роботи Хім'як Т.М., висловлюйте свою точку зору з даного питання та записуйте пропозиції та рекомендації у цій темі.
 
Svitla1070Дата: П`ятниця, 06.12.2013, 13:50 | Повідомлення # 2
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 2
Статус: Offline
5.  Як ви поповнюєте науково-методичні знання та удосконалюєте свою професійну підготовку?

Учитель готується до хорошого уроку все життя.
Така духовна і філософська основа професії й технології нашого труда;
щоб дати учням іскрузнань, учителю потрібно увібрати ціле моресвітла.
В. Сухомлинський

Учитель - основна дійова особа у реформуваннісучасної освіти. Змінюються орієнтири освіти – змінюється й сам вчитель, змінюється мета й завдання його освітянської діяльності. Сучасний педагог має бути готовим до змін, а тому доволі актуальною є проблема неперервної освіти, спрямованої на професійне становлення, вдосконалення педагогічної майстерності й підвищення кваліфікації.Сучасні вимоги до педагога на перше місцеставлять систематичну самостійну роботу з розвитку професійної компетентності, поглиблення його теоретичних знань та практичних умінь. Вчительмає постійно оновлюватися, розвиватися індивідуально.
За словами В.О. Сухомлинського немає людейбільш допитливих, невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як учителі. Оскільки творчість – це діяльність, результатом якої є щось якісно нове, неповторне, оригінальне і навіть суспільно-унікальне.Для того, щоб навчати, вчителю самомунеобхідно постійно навчатись. Прагнення до знань, психологічна готовність педагога до об'єктивної потреби навчатись протягом своєї педагогічної кар'єри є безперечним гарантом його професійного становлення.1. У своїй роботі дотримуюся такоїзагальновідомої істини: добитися успіху може лише той вчитель, який  постійно знаходиться на сучасному рівнізнань, вільно адаптується до нових тенденцій життя. Тому протягом своєї діяльності, постійно займаюся самоосвітою.
Адже, займаючись самоосвітою я особисто:
вивчаю необхідну літературу, знайомлюся з  передовими педагогічними досвідами;
виокремлюю з літератури, що вивчаю, тапередового педагогічного досвіду основні актуальні положення, факти, явища, що піднімають теоретичний та методичний рівень;
вибираю з прочитаного та побаченого думки таметодичні знахідки для апробації у власній педагогічній діяльності;впроваджую у власну роботу з учнями досягненняпсихолого-педагогічної науки та шкільної практики;
оволодіваю новими формами, прийомами навчанняй виховання учнів;вивчаю та впроваджую в практику новітніпедагогічні технології, інноваційні методи, різноманітні мультимедійні методи навчання, прогресивні й досконалі методами і засобами навчання;
розвиваю особистісні здібності, професійнукомпетентність.

2. Участь у міських та шкільних методоб’єднаннях(опрацювання новітніх Державних стандартів, методичних рекомендацій, нові критерії оцінювання учнів, обговорення нових технологій, форм і методів навчання).
3. Відвідування уроків  колег. (обговорення та аналіз, узагальнення).
4. Робота в творчій групі (пошук новихінтерактивних технологій, обговорення та узагальнення).
5. Виступ на педагогічних радах.
6. Співбесіди та поради з іншими вчителями.
7. Участь у конкурсах професійної майстерності. Курси підвищення кваліфікації.
8. Участь дітей у МАН України, конкурсах ім.П. Яцика, всеукраїнських конкурсах «Кенгуру», «Колосок» та ін.
9.  Сприяє поповненню науково-методичних знань і  індивідуальні наробки.  Це:публікації в фахових журналах, газетах;пороведення свят, конференцій, виховних годин,бесід з батьками;відкриті уроки.
Педагогічна діяльність по своїй природі також носитьі творчий характер. Педагогічна творчість вчителя перш за все передбачає:
а)Бажання вчителя удосконалювати свою професійну майстерність;
б)Оволодівати механізмом удосконалення.
З цією метою кожному вчителю необхідно:
- Усвідомлювати себе творцем у педагогічнійдіяльності.
- Вміти бачити мету, вміння планувати“завтрашню радість”.
- Оволодівати педагогікою співробітництва.
- Усвідомлення особистої творчоїіндивідуальності, своїх можливостей.
- Працювати над оптимізацієюнавчально-виховного процесу.
Щоб досягти успіху у роботі ніколи не можназупинятися на досягнутому, а завжди крокувати вперед. Адже, як писав К.Д.Ушинський, "учитель живе до тих пір, поки він учиться, коли він перестає учитися, у ньому вмирає вчитель”. 
Вчитель початкових класів Гальчин Н.І.


Повідомлення відредагував Svitla1070 - П`ятниця, 06.12.2013, 14:12
 
НаталіяДата: П`ятниця, 06.12.2013, 14:10 | Повідомлення # 3
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 3
Статус: Offline
2. Роль особистості вчителя у забезпеченірезультативності навчально-виховного процесу.

Навчання – це акт взаємодії того,хто навчає, з тим кого навчають, з метою передачі одним і засвоєння іншим соціального досвіду. Обидві сторони – і вчитель, і учень – беруть  активну участь у цій діяльності, але кожен по-своєму. Роль вчителя – це забезпечитирезультативність  навчально-виховногопроцесу. Але для цього вчитель маєздійснювати навчальні дії, спрямовувати навчальні дії учнів. А щоб здійснювати навчальні діївчитель повинен мати глибокі наукові знання з даного предмета. Отже, вчитель постійно підвищує свій професійний рівень через куси підвищення кваліфікації, шляхом самоосвіти, самовдосконалення і самореалізації.Результативності витель досягне тоді, коли вміло мотивуватиме навчальну діяльність учнів, спонукаючи їх до навчання.
Так, вивчаючи площу фігур у 4 класі  на конкретних прикладах переконую учнів, щознання цієї теми необхідні не тільки на уроках математики, але й у життєвій практиці. Щоб досягти максимального ефектурезультативності, вчитель має правильно організувати навчальні дії. І тут вчитель має проявити свою креативність: творчо організувати роботу учнів,
генерувати незвичні ідеї, відходити від традиційних схем, швидко розв’язувати проблемні ситуації.
Так на уроках в початкових класах використовуються інтерактивні методи навчання. Такі як: мікрофон, займи позицію, очікування, сенкан. Але вся ця дія проходить  на рівні дій кожного окремого учня.Не буде результату, якщо вчительне дасть учням матеріал для засвоєння та орієнтири для їх навчальної діяльності, та не здійснюватиме контроль за ефективністю засвоєння знань.
Особистість вчителя включає в себе:
1)    комунікативність – професійна здатністьпедагога, що характеризується потребою у спілкуванні, готовностю легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції у відчувати задоволення від спілкування;
2)    перевтивін здібності – пофесійнапроникливість, пильність, педагогічна інтуїція, здатність приймати і розуміти
іншу людину;
3)   динамізм особистості - здатність активновпливати на іншу особистість;
4)   емоційна стабільність- здатність володітисобою, зберігати самоконтроль, здійснювати саморегуляцію за будь-якої ситуації, незалежно від сили зовнішніх чинників, що провокують емоційний зрив;
5)   оптимістичне прогнозування - прогнозування розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній і перетворення всієї структури особистості через вплив на позитивні якості.
Спочатку навчальні дії вчителя перевалюють. Однак вони обов’язково спрямовані наформування в учнів різноманітних навчальних умінь. Поступово частка  «участі» вчителя в сумісній діяльностізменшується, а учнів зростає. Змінюється і якість навчальних дій – дії учнів стають більш активними, творчими й самостійними, а роль учителя зводиться до керування цією активною і самочтійною діяльністю учнів. А це приизводить до результативності навчально-виховного процесу.

                                                                                                                            Вчителі початкових класів Ткач Н.Б., Поліщук С.А., Боянівська О.В.


Повідомлення відредагував Наталія - П`ятниця, 06.12.2013, 14:11
 
sonДата: Понеділок, 09.12.2013, 13:21 | Повідомлення # 4
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 3
Статус: Offline
7. Результативність – це що? Високий бал, міцні знання чи велика зацікавленість предметом
Результат,результативний – це слова одного кореня. Результат –це спосіб, який дає хороший результат;  кінцевийпідсумок; це те , що ми отримуємо по завершенню якоїсь діяльності. Результат - це показник майстерності (у спорті)         Результативність у навчально-виховномупроцесі зв’язана із функціями контролю, перевірки і оцінювання навчальних досягнень. Існують такі види контролю:   поточний, періодичний, тематичний,семестровий, річний, ДПА. Результати перевірок у структурі уроку оцінюються в оцінних судження або в балах.  Оцінювання має ґрунтуватися на позитивномупринципі, що передбачає врахування рівня досягнень учнів, а не ступеня їх невдач.  Критерії оцінювання :-якість знань: міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість;-сформованість предметних умінь і навичок, способів навчальної діяльності;-   володіння досвідом творчої діяльності;-  володіння досвідом емоційно-ціннісногоставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.
4 рівень – високий. Згідно нього учень володіє системою понять в межах, визначених  навчальними програмами; вміє розпізнаватиоб’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями, відповідь аргументує  новими прикладами , вміє застосовуватиспособи діяльності в нових ситуаціях, виконує самостійні роботи і творчі
завдання.
Оцінка, як кількісне вираженнярезультату оцінювання, кваліфікує виконану учнем роботу,рівень його досягнення, сприяє усвідомленню ним досягнень і хиб, формує почуття відповідальності, породжує бажання краще вчитися, стимулює до подальшої роботи.
Головна фігура сучасної школи - цеучень. Він прийшов до школи не тільки для того. щоб навчатися, щоб скласти свої життєві плани і щоб школа допомагала йому у цьому, але й для того, щоб підготувати себе до їх реалізації і почати їх здійснення, ще перебуваючи за шкільною лавою.
Серед усіх конфліктних ситуацій, яківиникають між учителем та учнем, оцінка займає не останнє місце. Учень не
завжди знає, за що його оцінюють, сам він не знає тих критеріїв, які використовує
учитель в оцінці його знань. Сам переважно оцінює  себе вище, ніж він того заслуговує і. якправило, залишається незадоволеним оцінкою, яку ставить учитель. (Виняток - учитель ставить найвищу оцінку)        Вважаю, що високий бал не може бутипріоритетним у визначенні результативності. Інколи вчителі допускають порушення щодо критеріїв оцінювання навчальних досягнень. Виражається перш за все у тому, що іноді допускається фетишизація балів, які стають головним, а  інколи єдиним показником якості знань учнів іроботи вчителя. Нерідко виставлені бали констатують виключно репродуктивний
рівень знань учнів, яки ґрунтується на роботі їх пам’яті. Вони не відображають всебічного розвитку, наявності ,  глибинисвітоглядних понять і переконань, ціннісних орієнтацій, розвитку самостійності і активності,  творчих здібностей,розумових і творчих навичок і рівня сформованості самоосвіти. Треба не
допускати завищення  і заниження балів.З авищення є  наслідком лібералізму, який знижує якість навчання і виховання.Заниження балів викликає в учнів втратуінтересу до навчання і віри у свої сили і можливості.
Порушення педагогічних вимог довиставлення балів приводить до того, що школярі прагнуть до отримання високих балів не заради здобуття міцних знань, оволодіння уміннями і навичками, формування якості особистості. а для збереження і зміцнення свого престижу в школі і в сім’ї. Інші діти, які з різних причин не можуть досягти бажаних результатів,  втрачають віру у своїможливості і ніяк не реагують навіть на негативні бали.
На переконання В.О. Сухомлинського, навчанняне дає бажаних результатів, якщо учитель ставить на перше місце – вивчити, запам’ятати. При цьому шкода зубріння величезна – воно мимоволі знищує основні ідеї навчального предмета. Учитель точно повинен розмежувати, що треба запам’ятати на все життя, а що тільки зрозуміти й засвоїти без зубріння – у вправах.       Особлива ознака нашого часу – молоділюди, отримавши у вузі вищу освіту, не працюють за спеціальністю, а шукають собі роботу з високою заробітною платою, більш престижну, інколи легшу, інколи до душі. На даному етапі вузам недостатньо високого рівня знань (високий результат ЗНО, перемога у конкурсах, олімпіадах тощо). Потрібні студенти, які будуть мати бажання отримати спеціальність, на яку вони поступили.  Викладачам нецікаво витрачати час настудентів, яким цікава оцінка за предмет, а не за суть знань. Тому існують уже програми, мета яких відслідковувати таких абітурієнтів, які будуть зацікавлені у вивченому предметі, у вибраній спеціальності.        Доведено,  що результативність зростатиме, якщо ученьбуде зацікавлений у предметі, який він вивчає. Це залежить від особистості учителя , від його компетентності, майстерності, вміння зацікавити своїм
предметом якомога більше учнів, сприяючи самовираженню учня, його професійній орієнтації.  В ідеалі результативність - це результат  сукупності міцних знань, підтвердженихвисокими балами, з великою зацікавленістю предметом.

Окунєвич Т.П. , учитель образотворчого мистецтва
 
VikaДата: Понеділок, 09.12.2013, 18:50 | Повідомлення # 5
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 1
Статус: Offline
1. Яким має бути сучасний урок, що забезпечив би високурезультативність навчально-виховного процесу?
Пройшовши випробування протягом кількох століть, маючи свої традиції і ритуали, урок і сьогодні не втрачає своєї унікальності й неповторності, залишаючись основною дидактичною формою навчання,  поєднуючиіндивідуальну та фронтальну навчально-пізнавальну діяльність учнів.
Сучасний урок – це єдність навчання, виховання й розвитку. Загальною функцією уроку є формування ірозвиток особистості школяра на основі розвивального і виховного навчання. Це урок, на якому створено реальні для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що допомагає досягти високих результатів у навчанні. Це особистісно-зорієнтований урок, у центрі якого особистість учня.
Отже, щоб урок був сучасним, необхідно, щоб вчитель був творчою, компетентною особистістю, якій притаманні педагогічна креативність, толерантність у
спілкуванні, творчість у діяльності. Бо без цих рис урок буде мало ефективним, не цікавим для учнів.
Модель сучасного уроку обумовлена соціально-психологічними новоутвореннями в структурі особистості учня, бо з метою цього змісту й заради такого змісту проводиться кожен сучасний урок.
Істотними елементами уроку є:
-     зміст уроку яксистема отримуваних знань, нових вмінь та стосунків, що мають бути засвоєні учнями;
-      процес активноїдіяльності, організований як інтелектуальна активність кожної дитини, залученої до активної пізнавальної діяльності, результатом якої і стає засвоєний зміст уроку;
-      взаємини суб’єктівдіяльності, особистісні зв’язки яких визначають успішність оволодіння змістом.
Ефективний урок – це сучасний робочий урок.
З свого досвіду роботи я переконалась, що ефективний є той живий, швидкий  урок на якому всім цікаво вчитися, на якомутак організована робота, що жоден учень не залишився без роботи і уваги, всі працюють, добре розібрались і засвоїли матеріал уроку, виконали кілька видів роботи, всі чи майже всі отримали оцінку.
Звичайно, для підвищення ефективності уроку ми постійно маємо вдосконалювати, урізноманітнювати відомі нам методи навчання, шукати засоби, які сприяли
засвоєнню знань. Звичайно ми не повинні стояти на місці,бо це вимога часу, від цих компонентів залежить ефективність уроку.
А коли закінчився урок, а дитячі очі світяться, ось тоді урок ефективний з різних сторін і педагогічної і людської.
Вчитель початкових класів  Федорук В.Л.
 
Форум » Учительська » Педагогічна рада » Педагогічна рада 03.12-09.12.2013 р.
Сторінка 1 з 3123»
Пошук:


Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz